logo

Тернопільська міська

Дитяча комунальна лікарня

Гаряча лінія працює з 9-00 до 14-00
+38 (0352) 52-34-98
Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь

Першколасник іде до школи. Як батькам не нашкодити дитині

Хіба є батьки, для яких 1-й клас – буденна справа? Кожна мама і тато хвилюються за дитину, хочуть її підтримати, допомогти. Бо ж початок навчання дуже важливий. Перший позитивний досвід допоможе дитині не розчаруватись у шкільному навчанні.

Проте батьки дуже часто, бажаючи кращого, поводяться так, що дитина ще до 1 вересня не любить школу.

Страх перед школою

Боятися нового – це нормально. І дитина хвилюється, що там буде у школі, як це – бути школярем. А батьки можуть їй «допомогти». «От підеш у школу, тоді побачиш!» - кажуть батьки дитині. Кажуть це для того, щоб дитина розуміла всю серйозність навчання у школі. Що дитина чує у цій фразі? У школі страшно, там щось таке є, що всі покарання до цього – дрібниці.

Несвідомий страх може закріпитись у дитини надовго. А коли дитина піде у школу, зіткнеться з труднощами (а труднощі будуть обов’язково!), підтвердяться слова батьків і почнеться уникання школи. Хто ж хоче ходити туди, де страшно і небезпечно. І спробуйте тоді переконати, що там не страшно! Дитина вам не повірить, бо у неї вже буде негативний досвід.

Вихід – іти до психолога.

Ігнорування проблем дитини

Батьки хочуть, щоб дитина сама вирішувала свої проблеми. Цей підхід не найгірший, бо ж гіперопіка теж шкодить дитині. Дитина може чути щось із подібних фраз. «Нічого страшного!», «Подумаєш, карлючка не вийшла», «Вчителька на всіх може сваритись, чому це плакати?!», «Ну посварився з другом, завтра помиритесь…».

За цими фразами дитина чує певний підтекст. «Твої переживання неважливі, твої проблеми – це дрібниці, моєї підтримки ти не отримаєш». Як дитина буде реагувати? Кожна по-своєму. Хтось буде своїми силами пробувати вирішити свої проблеми, хтось шукатиме підтримки у інших, а хтось зневіриться в собі або почне хворіти («звичайними» простудами, головним болем, тошнотою). У найгірших випадках (коли вже вимушено йдуть до психолога чи невролога) дитина починає заїкатись, з’являється енурез, кліпання очима, нав’язливі рухи…

Усього разом і побільше для дитини

Дитині потрібно дати найкраще. А деякі батьки вважають, що потрібно дати все.

«Ти вже ходиш у школу, ти дорослий, ось тобі ще кілька нових обов’язків з 1 вересня. А ще 15 вересня ідеш до двох репетиторів і на 2 нових гуртки». Це ж для дитини! Хай росте, розвивається, вчиться, це ж все може знадобитись у майбутньому житті.

Що відбувається з дитиною у цей час? Дитина починає навчання у школі, у неї проходить нормальний процес адаптації до нових умов (хоч вона ходила в садочок, уміє читати-писати). На звикання, налаштування на нові умови життя потрібно багато сил, енергії. Запас енергії не безмежний, потрібен відпочинок, а відпочити немає коли. Тому що нові обов’язки вдома, нові гуртки, нові репетитори…З часом може накопичитись втома, перевантаження нервової системи і почнуться проблеми, які без психолога та невролога не вирішити.

Ви впізнали себе у цих помилках? Спробуйте змінити хоч одну дію і побачите, як почне змінюватись ваша дитина.

Антоніна Скоромна, психолог 

Читайте також

Контакти

Наша адреса:

Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня»

46002 Україна. м. Тернопіль вул. Клінічна 1а, 
(зупинка  «Обласна лікарня» проспект С.Бандери) 

E-mail: miskdut@ukr.net
Адміністратор сайту tmdl@ukr.net

 

 

«Здорові дітки - щасливі мами, щасливі мами - міцна сім'я!»