logo

Тернопільська міська

Дитяча комунальна лікарня

Гаряча лінія працює з 9-00 до 14-00
+38 (0352) 52-34-98
Кабінет пацієнта
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь

Кір

Кір

ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

1. Етіологічний фактор: вірус кору.

2. Патомеханізм: вірус проникає у клітини епітелію верхніх дихальних шляхів та кон’юнктив  первинно розмножується у регіонарних лімфатичних вузлах та лімфатичній тканині  проникає у кров, викликає віремію та інфікує клітини лімфатичної системи усього організму, а також епітелій дихальних шляхів. 

3. Резервуар та шляхи передачі: люди — єдиний резервуар; інфекція переноситься повітряно-крапельним шляхом та через контакт з інфікованими виділеннями (напр., секрет із дихальних шляхів). 

4. Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період до появи продромальних симптомів 8–12 днів (в середньому 10), до появи висипки — в середньому 14 днів (7–18 днів); висока інфективність— ризик захворювання після контакту у сприйнятливої до інфекції особи дуже високий. Пацієнт інфікує інших від моменту появи продромальних симптомів до 3–4 днів після появи екзантеми. Інфективність віруса зберігається у повітрі або на інфікованих поверхнях до 2-х год.

КЛІНІЧНA КАРТИНА

Інфекція практично завжди перебігає з клінічними симптомами. Поетапно з'являються:

1) продромальні симптоми (тривають декілька днів): висока гарячка, навіть до 40 °C (1–7 днів); сухий кашель (може зберігатися 1–2 тиж.), виражений риніт; кон’юнктивіт (світлобоязнь) — може бути значно вираженим (особливо у дорослих), з набряком повік; минає одночасно зі зниженням гарячки;

2) плями Бельського-Філатова-Копліка →рис. 18.1-3 — сіро-білі множинні папули на слизовій оболонці щік на рівні премолярів; з'являються 1–2 дні перед появою екзантеми, зберігаються до 1–2 днів після її появи. Патогномонічний симптом, але його відсутність не виключає кору.

3) період висипань (плямисто-папульозні висипання) — плями та папули від темночервоного до фіолетового кольору, діаметром 0,1–1 см, з'являються протягом 2–4 днів; часто спочатку на голові (на чолі, нижче лінії волосся, за вухами; висипання не захоплюють волосяних ділянок шкіри), далі поетапно поширюються на тулуб та кінцівки →рис. 18.1-4. Окремі висипання зазвичай зливаються між собою. Висипання починають бліднути та зникати через 3–7 днів в такій послідовності, як і з’являлися, залишаючи буру пігментацію та легке злущення епідермісу;  

4) інші симптоми (спостерігаються рідше) — відсутність апетиту, діарея, генералізована лімфаденопатія.

Рисунок 18.1-3. Кір — плями Бельського-Філатова-Копліка на слизовій оболонці щоки

Рисунок 18.1-4. Кір. — висипання на обличчі і тулубі на 2-й день періоду висипань. Б — висипання на тулубі («леопардова шкіра») на 3-й день періоду висипань. — висівкоподібне лущення шкіри обличчя після висипань.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

Показані у кожному випадку підозри на кір. Забезпечте матеріал для вірусологічних і молекулярних досліджень.

Ідентифікація етіологічного фактора:

1) серологічне дослідження (ІФА): специфічні антитіла проти вірусу кору класу IgM у сироватці у невакцинованої впродовж останніх 2–3 міс. особи. З'являються через 2–3 дні від появи висипань та зникають через 4–5 тиж. Забір клінічного матеріалу (кров) необхідно провести через >7 днів від появи висипань (найвища концентрація специфічних IgM). Якщо забір зразка проведено раніше і результат був негативним, дослідження необхідно повторити. Якщо визначення IgM не є можливим, діагноз підтверджує 4-кратне підвищення титру специфічних IgG у сироватці з інтервалом 4 тиж. (у гострій фазі хвороби та в період реконвалесценції).

2) ізоляція вірусу — іншого, ніж вакцинного, штаму (культивування): клінічний матеріал (забір найкраще провести протягом 1–4 днів від появи висипань) — мазок із глотки, сеча, цільна гепаринізована кров. Клінічний матеріал (найкраще зразок сечі та мазок із глотки) зберігайте у морозильній камері та відправте до лабораторії, яка виконує такі дослідження.

Діагностичні критерії

Підозра на захворювання — на основі клінічної картини, діагноз спорадичного випадку захворювання лише на основі лабораторних досліджень. У випадку характерної клінічної картини кір також можна діагностувати в особи, яка була в контакті з хворим на кір, у якого лабораторно підтверджено діагноз.

Диференційна діагностика

Інші захворювання із генералізованими висипаннями:

1) інфекції — скарлатина, краснуха, інфікування ентеровірусами, аденовірусами, парвовірусом В19, ВЕБ (EBV) (особливо після застосування ампіциліну та амоксициліну), мікоплазмою;  

2) неінфекційні хвороби — алергічні висипання, медикаментозні висипання.

ЛІКУВАННЯ

Виключно симптоматичне — антипіретики, відпочинок, затемнена кімната (світлобоязнь), відповідна гідратація та харчування хворого. Додаткове вживання вітаміну А корисно впливає на дітей із гіпотрофією. При бактеріальних ускладненнях — антибіотикотерапія.

УСКЛАДНЕННЯ після перенесеного кору

Вищий ризик у новонароджених та дорослих (особливо з гіпотрофією та з клітинними імунодефіцитами):

1) середній отит (7–9 %), пневмонія (1–6 %; висока смертність), енцефаліт (0,1 %; смертність 15 %, у 25 % хворих стійкі неврологічні наслідки) та міокардит, судоми (0,5 %), сліпота (ретробульбарний неврит);  

2) вторинні бактеріальні інфекції та посилення симптомів прихованого туберкульозу (кір спричиняє сильну транзиторну імуносупресію) — часто з тяжким перебігом, можуть призвести до смерті; якщо гарячка зберігається довше, ніж декілька днів, або з’являється повторно, це вказує на ускладнення;  

3) смерть 0,1–1/1000 захворювань (але навіть 20–30 % серед новонароджених у країнах, що розвиваються);  

4) підгострий склерозуючий паненцефаліт (SSPE) — рідкісний (1–4/100 000, але 1/8000, якщо кір у віці <2-х р.), прогресуючі нейродегенеративні розлади, які призводять до смерті; зазвичай розвиваються через кілька або кільканадцять років після перенесеного кору (медіана 7 років).

ПРОГНОЗ

Зазвичай хвороба має легкий або середньотяжкий перебіг. Після перенесеного захворювання залишається стійкий імунітет. Особливо тяжкий перебіг та високий ризик ускладнень у малих дітей із гіпотрофією (особливо з гіповітамінозом А) або у пацієнтів з імунодефіцитом. Смертельні випадки — рідко, в основному внаслідок ускладнень (особливо в осіб із гіпотрофією та клітинними імунодефіцитами — енцефаліт з включеннями, гігантоклітинна пневмонія).

ПРОФІЛАКТИКА

Специфічні методи

  1. Вакцинація → — основний метод профілактики.

Кір, епідемічний паротит та краснуха КПК

1. Вакцини: комбіновані проти кору, епідемічного паротиту та краснухи: містять здатні до реплікації, атенуйовані віруси; належать до категорії «живих». Доступна також комбінована тетравакцина проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи.

2. Показання: вакцинація рекомендується:

1) особам, невакцинованим проти кору, епідемічного паротиту та краснухи у рамках обов’язкової вакцинації (1рік та 6 років); особливо персонал медичної служби повинен бути імунізований проти кору (також з огляду на безпеку пацієнтів, у т. ч. немовлят та хворих з первинними або вторинним імунодефіцитами), імунізація повинна бути ретельно задокументована →нижче;  

2) молодим жінкам, особливо, які працюють з дітьми (дошкільні заклади, школи, медичні служби), з метою профілактики вродженої краснухи, неімунізованим, або якщо від одноразової основної вакцинації у віці 10–13 р. минуло >10 років (інформація про перенесену краснуху без серологічного підтвердження діагнозу не є підставою для звільнення від вакцинації з огляду на часті діагностичні помилки);

3) молодим невакцинованим чоловікам в рамках обов’язкової вакцинації.

Імунізованою проти кору особою вважається та, яка має ≥1 з наступних критеріїв: документ, що засвідчує перенесення кору, діагностованого лікарем (із лабораторним підтвердженням); у сироватці присутні антитіла проти кору класу IgG; володіє виданим лікарем документом вакцинації двома дозами вакцини проти кору (моновалентної або КПК) у проміжку ≥4 тиж.

3. Протипоказання: універсальні для усіх вакцин та «живих» вакцин. З обережністю у пацієнтів із перенесеною тяжкою тромбоцитопенією або тромбоцитопенічною пурпурою — вакцини проти кору та краснухи дуже рідко (<1/10 000 доз) можуть бути пов’язані з тромбоцитопенією, хоча зазвичай без клінічних симптомів. Помилкова вакцинація жінок у ранній період вагітності не мала шкідливого впливу на плід, тому у випадку такої ситуації не виконуйте жодних особливих дій, а перед вакцинацією не виконуйте рутинно тесту на вагітність.

4. Схема вакцинації: основна вакцинація — 2 дози п/ш або в/м із проміжком ≥4 тиж. Особам, які отримали в минулому тільки 1 дозу вакцини, введіть другу дозу.

5. Постекспозиційна тактика щодо неімунізованої особи після близького контакту (→нижче) з хворим на:

1) кір — якщо не має протипоказів, почніть вакцинацію протягом 72 год після експозиції;

 

2. Пасивна профілактика → — у виняткових ситуаціях у сприйнятливих до захворювання осіб після контакту з хворим застосовують імуноглобулін.

Неспецифічні методи

Ізоляція хворих протягом 4-х днів від появи висипань (у випадку пацієнтів із імунодефіцитом протягом усього періоду хвороби), а сприйнятливих до інфікування осіб (не вакцинованих), які були в контакті з хворим — протягом усього інкубаційного періоду. У разі розвитку ускладнень кору, хворий не інфікує контактуючих з ним осіб та не вимагає ізоляції.

підготував Савуляк Ярослав Зіновійович,

лікар-педіатр дільничний, педіатричного відділення №3

за  матеріалами EMPENDIUM

 

Читайте також

Контакти

Наша адреса:

Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня»

46002 Україна. м. Тернопіль вул. Клінічна 1а, 
(зупинка  «Обласна лікарня» проспект С.Бандери) 

E-mail: miskdut@ukr.net
Адміністратор сайту tmdl@ukr.net

 

 

«Здорові дітки - щасливі мами, щасливі мами - міцна сім'я!»